Відділ – покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас – дводольні (Magnoliopsida)
Порядок – розоцвіті (Rosales)
Родина – розові (Rosaceae)
Вид – Піраканта яскраво-червона (Pyracantha coccinea (L.) M. Roem.)

Природний ареал Південна Європа, Крим, Кавказ, Мала Азія, вид інтродукований до Центральної Європи в XVII ст., а в XVIII ст. завезений до Північної Америки.

Наукова цінність Вид занесений до Червоної книги Азербайджанської Республіки, Республіки Адигея й Республіки Дагестан.

Біоморфологічна характеристика Вічнозелений кущ до 2 (6) м заввишки, широка крону – до 5 м в діаметрі, сформована розгалуженими, колючими, довгими, червонувато-бурими гілками з сіруватим опушенням на стовбурі. Листки з дрібними (0,5–2,5 см) безлистими і довгими колючками, продовгувато-еліптичні або ланцетні, рідко продовгувато-яйцеподібні, 2–5 см завдовжки, майже шкірясті, загострені, притуплені або тупі на вершині, біля основи заокруглені або широко-клиноподібні, цільнокраї чи злегка зубчасті по краю і хвилясті біля основи, зверху блискучі, знизу бліді, молоді знизу слабо опушені, а пізніше голі; черешки 2,5 мм завдовжки, опушені. Плід – ягода, кулястої форми, 5–6 мм в діаметрі, від яскраво-червоного, коралово-червоного кольору (звідси й назва) до жовтого (забарвлення обумовлена вмістом каротиноїдів), мають гіркий смак; не їстівні, але й не отруйні. Цвітіння – у травні-червні. Плодоношення – у вересні-жовтні. Плоди зберігаються на кущі до весни. Взимку плоди нерідко поїдаються птахами. Насіння злегка отруйне через вміст ціанистих глікозидів (інші частини рослини їх не містять).

Екологічні особливості Посухостійка, невибаглива до ґрунту, росте на важких і на сухих кам’янистих місцях, але на сухих ґрунтах росте повільно; підходить для вирощування в промислових районах. Доволі морозостійка, світлолюбна, але витримує напівтінь.

Декоративність Висока (вічнозелена рослина, форма листкової пластинки, плодів), як декоративна рослина і вічнозелений кущ підходить для різних композицій, пристінної культури, міксбордюрів, груп і для солітерних посадок.

Рекомендації для насадження Стійко переносить стрижку і добре тримає надану їй форму, тому часто використовується для створення живоплоту. Як декоративна рослина і вічнозелений чагарник підходить для різних композицій, пристінної культури, міксбордюрів, груп і в окремій посадці. Розмножується насінням і вегетативно (напівздерев’янілими живцями, кореневими відводками). Культивари/форми: var. Horizontalis, var. perpusillus C.K. Schneid. ''Variegatus'.

 

Для підготовки використано літературу:
https://ieenas.org/p/pirakanta-iaskravochervona/