Пішов з життя чоловік, який своїми діями та вчинками, своїм розумом виховав не одне покоління студентів. Вміло вчив їх мудрості та відповідальності.
       Дрозденко Володимир Михайлович усе своє життя вирізнявся стійкістю характеру, силою духу та наполегливістю. Він був людиною мудрою, врівноваженою, чуйною, доброю, ніколи не забував про проблеми тих, хто поруч. Хтось із великих сказав: «Коли помирає людина, світ стає біднішим, бо втрачає те, чим вона жила, як сприймала все, що її оточувало, якою багатою і щедрою була її душа, сутність». Боляче, невимовно боляче говорити і писати ці слова про Володимира Михайловича – особистість справді неординарну, яскраву, невтомну і самовідданого викладача, хорошого колегу.             Володимир Михайлович був дуже енергійною людиною, великим працелюбом, гарним чоловіком та люблячим батьком і дідусем. Із болем у серці ми визнаємо, що вже ніколи не отримаємо його підтримки, не скористаємося його мудрою порадою.
Колектив кафедри педагогіки, психології і методики технологічної освіти та всього технологічного факультету висловлює співчуття з приводу передчасної смерті доцента, кандидата економічних наук, розділяє скорботу і біль рідних, друзів, колег – усіх, хто знав і працював з Володимиром Михайловичем.
        Світла пам’ять про Володимира Михайловича завжди буде жити серед рідних, друзів, товаришів, колег, студентів і залишиться назавжди у наших серцях.

Не заросте ніколи та стежина, що провела Тебе в останню путь.
Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.
Лебединим пухом Тобі земля і Царство Небесне.

30.04.1957 – 22.11.2018